...Graffiti in Lviv City and Ukraine!

Описание

Графіті вже давно стало невід'ємним елементом молодіжної субкультури. А почалось все зі Сполучених Штатів Америки у 70-х роках 20 століття. Через малюнки і написи на стінах афроамериканці виражали свій протест проти расизму. Сьогодні ж центр графіті перемістився у Європу. В Україні вуличне мистецто почало розвиватись у 90-х роках, а в Ужгороді малюють з 1996-го. Найбільші рухи райтерів – саме так називають тих, хто малює графіті, зареєстровані у Києві, Львові, Тернополі, Севастополі. Втім, вони запевняють, що як такого руху в Україні нема, за малюнками райтерів важко прослідкувати характерні риси національного стилю. Тож,результат невтішний – наше графіті має стихійне обличчя. Жодних правил, окрім графічних, у графіті не існує. Немає значення скільки тобі років, яку музику полюбляєш, до якої культури чи субкультури відносишся. Є ідеї, вміння і смак – місто в твоїх руках, вулиця – чистий аркуш паперу. Ніхто не нав”язує формат і жанр. Дорослі ж, наприклад, взагалі не визнають графіті за повноцінний вид мистецтва. Втім, серед самих райтерів теж нема спільної думки про те, чи графіті - це мистецтво чи просто елемент субкультури. Одні кажуть, що стріт-арт – це повноцінний вид сучасного мистецтва зі своєю ідеологією та етсетикою, інші запевняють, що це своєрідний вид протесту, а для когось – це просто потреба. Більшість райтерів вчасться та й працюють на серйозних роботах, а стріт-арт – це засіб відпочити, хай навіть із ризиком потрапити до місцевого відділу міліції. Райтер може стати людина, котра слухає свої бажання або професійний художник, якому набридла галерея, або просто дитина, яка малює крейдою біля будинку. Одне, що не викликає заперечень – графіті – це засіб самовираження. До речі, лише 30 відсотків райтерів мають художню освіту. Нема і спеціальних організацій, де б вони зустрічались. Їм до вподоби, коли все раптово, і бажано, нелегально – так екстемальніше. Графіті здавалось би, має безпосередне відношення до вуличного малювання, райтери запевняють, що немає. Парадокс. У мистецтвознавстві італійським словом “графіті” називають “царапання”. На спавді ж, райтери стверджують, що графіті – це стихійна, звільнена від мотивацій діяльність, результатом якої є шедеври урбаністичного фольклору (у кращому випадку), у гіршому – візуальне забруднення. У містах є чимало захаращених об”єктів, які потребують ремонту чи просто жахливо виглядають. Хоча графіті і є нелегальним мистецтом, можливо варто його переоцінити, адже, професійно і якісно оформлений малюнок здатен прикрасити і приховати недоліки, скажімо, автобусу, метро чи будинку. ____________________________________________ Стилі в Графіті БАББЛ - (крупные округлые, как бы пузырчатые буквы, которые сливаются друг с другом. Один из самых популярных стилей у новичков.) ВАЙЛД - (спутанные, нечитабельные буквы, понятные только самому райтеру. Одним словом, авторский шрифт со сложным плетениям и лишними элементами.) FX aka 3-D - (сложный стиль объемного граффити-письма. Практикуется только очень опытными и талантливыми райтерами.) МЕССИЯ - (изобретенная в Нью-Йорке манера. Буквы выглядят многослойными, как будто несколько изображений одной буквы наложены друг на друга.) ХАРАКТЕР - (сложный художественный стиль граффити, изображение героев комиксов. Невозможен для райтеров, не имеющих художественных талантов. При работе используются разные насадки, чаще над "характером" трудится целая группа райтеров - крю (crew