Поиск
Живопись

Живопись

Подписчики: 24 подписчиков
ID: 193951816

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club193951816

SMURFS. Группа для людей, которых умиляют
голубые гномы с белыми шапками.
Smurfs (первоначально Les Schtroumpfs на французском языке) – выдуманные маленькие существа небесно-голубого цвета живущие в лесах средневековой Европы. О первых смурфах мир узнал благодаря бельгийскому мультипликатору Peyo, который использовал этих персонажей в своих комиксах.
Peyo написал французско-бельгийский комикс про маленьких сказочных персонажей, главными героями которого стали Johan and Pirlouit. Сенсационный успех первого журнала, сподвиг мультипликатора к дельнейшим разработкам и выдумке новых и новых приключений, однако типичный сюжет в котором двое друзей постоянно сталкиваются с какими-то трудностями и преодолевают их показался зрителю скучным и однообразным…
спомним тех же смурфов (smurfs), пришедших к нам из Европы: и детское изумление маленьких россиян, достававших из шоколадных яиц литые фигурки незнакомых светло-голубых существ, и досаду испытываемую их родителями, вынужденными на ходу сочинять «новую» сказку. Наверняка в это время было придумано немало альтернативных историй, ничуть не уступавших оригиналу, а может даже его превосходящих. История же коммерческой экспансии smurfs-персонажей достаточно тривиальна. Впервые эти маленькие лесные существа «были представлены» широкой аудитории в качестве персонажей французско-бельгийского комикса, авторства бельгийского мультипликатора Пьера Каллифорда (Pierre Culliford), так же известного под псевдонимом «Peyo». Его первые smurfs-комиксы ожидал сенсационный успех, однако, они обладали одним существенным недостатком – простотой сюжетной линии. Осознав свою ошибку, Peyo принялся за работу о новых приключениях маленьких человечков, и, в октябре 1958го года, увидела свет совершенно другая история, получившая название «Спасение Волшебной Флейты». В ней читатели окунулись в волшебный мир магии, где смурфам противостояла целая армия других, не менее сказочных, существ - «пэров», которые отличались наличием длинных белых бород излюбленной «униформой» в виде красного цвета мантий. Как и положено, командовал «пэрами» суперзлодей – чародей Хомнибус.
Спустя семь лет (в 1965 году) смурфы покорили еще один сегмент – телевидение. Их приключениям был посвящен первый полуторачасовой черно-белый мультфильм, составленный из семи короткометражных серий, созданных ранее. Этот мультфильм впоследствии был переведен на немецкий и голландский, а известный немецкий производитель игрушек «Schleich» запустила в продажу первую серию своих поливинилхлоридных смурфов. Несмотря на этот немалый успех на английский мультфильм будет переведен только в 1983м, через несколько лет после того как Мишель Легранд (композитор известный всем своим «саундтреком» к фильму Шербургские зонтики) напишет музыку для серии «Спасение Волшебной Флейты». В Штатах смурфам подарит вторую жизнь контракт со студией «Hanna-Barbera Productions», выкупившей все права на трансляцию мультфильма и заключившей новый контракт с «Schleich».

Винтовые сваи Барнаул | Винтовой фундамент. Винтовые сваи Барнаул. 8-983-504-69-96
Монтаж и продажа винтовых свай. Винтовые сваи для дома.
У нас качественные винтовые сваи по приемлемой цене.Фундамент на винтовых сваях под ключ.

Винтовые сваи Барнаул | Винтовой фундамент

Оформление свадьбы Blomma Wedding. Мы поможем сделать Ваш праздник самым особенным, ярким, волнующим и незабываемым!
Blomma это команда опытных профессионалов и мы сделаем все для того, чтобы ваша свадьба стала неповторимой!
Мы с особым трепетом относимся к каждой детали для того, чтобы Ваша свадьба была уникальной! Вместе мы сможем воплотить Ваши мечты в реальность) Стоит всего лишь захотеть!
Ваш праздник - наш праздник!)
Наш адрес: Московское шоссе лит Д, секция 160. ТОЦ БигБен
Телефон: 221-84-20 8-937-650-22-59 8-909-37-163-00
www.blomma.ru
http://instagram.com/blomma_ru

Оформление свадьбы "Blomma Wedding"

Парафія Різдва Пресвятої Богородиці, м. Коростишів. Парафія Різдва Пресвятої Богородиці, в м. Коростишеі має вже більше 400-річну історію.
У 1602 році Адам та Анна Олізари стали фундаторами дерев'яного костьолу в Коростишеві. Вже у 1608 році храм було освячено.
На місці дерев'яного у 1779 році почав зростати новий кам'яний костьол, фундатором якого став Юзеф Олізар. Храм будувався у змішаному стилі бароко зі стилем Людовіка XVI . У костьолі знаходилась чудотворна ікона Божої Матері ( З 1794 року в костьолі звучав орган).
У 1802 році Філіп Олізар добудовує каплицю, що мала служити як родинна усипальниця та монумент для вічної пам'яті про наймилішу дружину Людвіку зі Щитів, під чашину литовську. Над входом до цієї каплиці можна прочитати напис, що зберігся до нині. Кожної середи, п'ятниці та суботи відправлялась жалобна свята Меса за душі померлих родичів родини Олізарів.
У 1913 році парафіяльний костьол нараховував 3100 вірних.
Починаючи з 1936 року в місті закрито костьол. Почалась руйнація католицького храму: змінився не лише його вигляд, а й назавжди втрачено дзвіниці, вежі, литу огорожу, оздоби, орган, вівтарі, ікони, літургійний посуд. Влаштовано в ньому зерносховище. У будинку для священиків розмістився відділ НКВД, а після війни – КГБ.
У 1938-1989 рр. у приміщенні костьолу розмістився кінотеатр з двома глядацькими залами. (У 1941-1943р.р. під час окупації німцями міста тут було відкрито Православною Церквою богослужіння, так як католицьких священиків не було; до храму приходили і православні, і католики.)
У кінці 80-х років почалася нелегка боротьба за костьол.Добивались повернення костьолу 4 роки. Допомагав ксьондз Олександр Мілєвський, і ксьондз Ян Пурвінський (нинішній єпископ).
У 1989 році віруючим вдалося наново зареєструвати католицьку парафію в Коростишеві. Місцева спільнота збиралася у приватному помешканні. Приїздив до неї з душ пастирською послугою о. Ян Пурвінський, нині єпископ ординарій Києво-Житомирської дієцезії. 17 грудня 1989 р.
1991-1997рр. - час інтенсивної роботи. Споруда без вікон і дверей, занедбана і зневажена, переросла в оздобу міста, де мешкає нетлінний вогник Святого Причастя!
(рішенням Коростишівської районної ради від 28 листопада 1989р)віруючим католикам повернуто «малий зал» споруди.
У свято річниці освячення Лaтеранської базиліки в Римі, 9 листопада 1997 року, єпископ-помічник Станіслав Широкорадюк урочисто реконсекрував храм.

Парафія Різдва Пресвятої Богородиці, м. Коростишів

****ТОНЕЛИ****. Це виявляється не лише в одязі та зачісках: «фішкою» окремих субкультур стали пірсинги та аксесуари на тілі. Один з найпопулярніших видів екстрим-пірсингу - велика діра у вусі, так званий тонель.
Пірсингіст-любитель салону татуювання Дмитро Антоненко має вищу медичну освіту, але робити пірсинг навчився від інших майстрів.
За словами Дмитра, робити тонель зазвичай приходять хлопці від 17 до 28 років: дівчата трапляються рідко.
У жодному разі не можна говорити, що велика дірка у вусі – дань моді. Такого поняття представники популярних стилів і течій не сприймають: для них важливе самовираження. Особливими прикрасами вони намагаються розповісти про свій світогляд і стан душі, про які неможливо сказати звичайною мовою.
«Хтось має особливу зачіску, інший – накачує біцепси у спортзалі, а я хочу зробити тонель! - каже юнак, який відносить себе до молодіжної субкультури – фриків. Саме вони надають перевагу нестандартному зовнішньому вигляду: діри у їхніх вухах сягають діаметра 8 см.
Один хлопець виявив бажання зробити тонель заради того, щоб перевірити – зможе він витримати біль чи ні.
Ця процедура – не з приємних. Найбільш травматично та болісно створювати екстрим-пірсинг за один раз. Для цього проколюють дірку на мочці вуха та поступово розширюють її з допомогою литих металевих клинів.
Лояльніший, але довготривалий метод – вставити в мочку вуха підківку у вигляді півмісяця та щотижня підкручувати її на 1 см.
Найсміливіші роблять тонель на вушному хрящі – у такому разі біль буває нестерпним.
У салоні така процедура коштує від 50 до 70 грн. – все залежить від діаметра.
Дірку прикрашають – вішають різноманітні кульчики, дерев’яні диски, підвіски…
Відновити вухо вже не вдасться.
Якщо мочка дуже розтягується, її доводиться зашивати або навіть відрізати.
Фрики відважуються не лише на такі експерименти. Щоб виділитися з сірої маси, вони вживлюють під шкіру бусинки, роблять кольорове шрамування, роздвоюють язик. Дехто навіть нарощує собі силіконові роги: для цього доводиться робити надрізи на шкірі голови та вставляти спеціальні тримачі, до яких можна щоранку прикручувати ріжки.
За словами завідуючого хірургічним відділом Львівської обласної дитячої спеціалізованої клінічної лікарні Ігоря Лукавецького, наслідки тонелю можуть стати плачевними. Надмірне розтягування мочки вуха призводить до некрозів вушної раковини, тобто омертвіння її тканини.
Може відмерти хрящ. Пересадку вуха зробити неможливо. Тоді в прихильників екстрим-пірсингу залишиться один вихід – поставити собі силіконовий протез.
Лікар народної та нетрадиційної медицини невролог Микола Гончар зазначає, що на мочці вуха містяться 11 біологічно активних точок, які відповідають за зір, слух, зуби, порожнину рота, піднебіння, язик, верхню щелепу… Внаслідок розтягування та травмування вони пошкоджуються, а це негативно впливає на функціонування організму: погіршуються зір, слух, руйнуються зуби та інші органи.
Перш ніж надати своєму тілу неординарного вигляду, слід замислитися: що для вас важливіше – бути крутим чи здоровим?
Коментар для «ВЗ»
Олексій Пивоваренко, психолог
Люди, які полюбляють нестандартний одяг, нетрадиційні зачіски, колір волосся, татуювання та пірсинг, від народження схильні до демонстративності.
До таких експериментів із зовнішнім виглядом їх підштовхують приховані комплекси та невпевненість у собі. Часто ці люди не можуть виділитися своїми внутрішніми якостями (наприклад, знаннями або інтелектом), тому прагнуть до зовнішніх особливостей.
Нерідко до цього причетні проблеми з батьками: якщо мама з татом дитину постійно критикували та були нею незадоволені, то, вирвавшись з-під їхньої опіки, вона починає поводитися всупереч загальноприйнятим нормам.
Дорослі люди, які не хочуть відмовлятися від неординарних звичок, не можуть самі себе зрозуміти та не усвідомлюють, що існують закони фізіології, які забороняють руйнувати власне тіло. Як правило, неформальність з віком «переростає» - ст

****ТОНЕЛИ****