Описание
Звичай мали козаки —
(Це тепер — незвично)
Говорити залюбки
Правдоньку в обличчя.
Хтось, коли чинив не так
Чи робив невміло,
Тому, як на лобі знак,
Прізвисько ліпили.
І як смішно не було,
Соромно і гірко,
Називали: і Сусло,
Й Загубигорілку,
Непийпиво і Панько,
Штанько і Безштанько,
Паливода і Палько,
Сухий, Наливайко,
Рябокінь, Рябий, Рябко,
Дурноляп, Ковалко,
Драч, Тягнирядно, Дранько,
Друнько, Дерипалка,
Сірий, Сіроух, Сірко,
Заєць, Сірошапка,
Полуботок, Плющ, Пірко,
Лапко, Криволапка.
Просто — Лебідь, Вовк, Сова,
Хміль, Нетудихата.
Ох, які дзвінкі слова,
Мова пребагата!
Не цураймося ж своіїх
Прізвищ чудернацьких,
Не цураймося старих
Звичаїв козацьких!
Мабуть, мало хто знає, що українське прізвище чи не найстаріше в Європі. У всякому разі в 17 століття мало чи не всі українці носили прізвища. Деякі українці мали прізвища, які дали їх предкам ще в князівські часи. Для порівняння французькі простолюдини отримали прізвища лише на початку 19 століття завдяки указу імператора Наполеона Першого. Російські селяни отримали прізвища лише після Реформи 1861 року. Тому то у росіян так багато прізвищ Іванов, Петров, Сідоров…Відомо, що виписуючи «вольну» вчорашнім кріпакам їм давали прізвища за ім’ям батька. Імена Іван, Петро, Сидір на той час були найпоширенішими в російських дєрєвнях та селах. Принагідно, хочу зазначити, що єдиним народом Європи в якого немає до сих пір сталих прізвищ є ісландці. У них ім’я батька автоматично стає прізвищем для дитини. Тому чоловіки мають прізвища на кшталт Петерсен (син Петера), а жінки Петердоттір (дочка Петера).
МОРФОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРІЗВИЩА
Окрім давності українського прізвища воно ще має най розгалуженішу серед індоєвропейців морфологію формування. Можна лише перелічити суфікси, які формують українське прізвище.
Українське прізвище, як це властиво для більшості європейців, формувалося від імені батька, дуже рідко від імені матері. Суфікси, та їх комбінації які додаються до імені батька чи матері є такими:
• -ко;
• -чук;
• -ук;
• -юк;
• -ець;
• -ич;
• -ин;
• -ін;
• -шин;
• -ський;
• -цький;
• -ен-ко;
• -єн-ко;
• -ов-ич;
• -ев-ський;
• -єв-ський; Георгафічну приналежність місця формування того чи іншого прізвища можна відслідкувати таким чином: комбінація суфіксів -ен-ко, -єн-ко, -ець вказують на Придніпровя, Центральну Україну та Полісся. Суфікс -ко більш поширений на Галичині, але не може вважатися виключно галицьким. Суфікси -чук, -ук та -юк вказують на Поділля, Буковину та Волинь. Виключно галицькими суфіксами є -ин, -ін, -шин. Комбінація суфіксів -ов-ич може вказувати і на Закарпаття і на Волинь. Суфікс -ич притаманний Лемківщині. Суфікси та комбінації суфіксів -ський, -цький, -ов-ський, -ев-ський, -єв-ський не мають якогось окремого географічного забарвлення.
