Поиск
Ландшафты....Природа

Ландшафты....Природа

Подписчики: 15 подписчиков
ID: 24780682

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club24780682

Випускники 2008 року. 5 років по тому.. Рік за роком, крок за кроком, довгим скоком і ми опинилися на відстанні, довжиною в 5 років, від закінчення школи. Мало чи багато? Питання риторичне. Тут можна сказати, що все відносно. І не залежно від того, хто якої дотримується думки в цьому плані, але як не крути час зустрічі настає.
За цих 5 років багато чого змінилося. Сім'я випускників 2008 року з роками стає все більшою. Оскільки, ні для кого не секрет, що частина наших окдокласників створили свої сім'ї. В кількох з них вже є діточки. А хтось от-от і сам стане на весільний рушник.
Хтось ще й надалі вчиться, хтось вже працює, а хтось байдикує.
Та незалежно від виду діяльності і зайнятості кожного з нас, я вважаю, що один вільний день, а то й вечір можна присвятити спогадам дитинства. Я розумію, що життя є життя, що всяке трапляється. Але прошу принаймні постаратися, щоб наш Вечір зустрічі відбувся в якомога більшому колі. Ну хоча б не в такому як попередні 4 роки. Особливо тоді коли є можливість, але дошкуляє лінивість або байдужність. В конкретику вдаватися не будемо. І забудемо про погане. Забудемо, але за тієї умови, що ми всі скористаємося можливістю виправити помилки і надолужити втрачене. І щоб хто не казав, що наш клас дружній, не вір’ю. Був, можливо, але не зараз. Бо словах всіх нас, в тому числі й мої, не відповідають дійсності. Про яку шкільну дружбу можна говорити, коли люди погляди відводять при зустрічі. Десь в небо, в калюжі тільки не очі однокласнику, з яким провчився щонайменше 5 років. А що казати про 10. Таке враження, що ми розійшлися не 5 років тому, а як мінімум 25. Мало хто з ким підтримує тісні зв’язки. І я не виняток також. Згідний, бували випадки, що й я, можливо, когось не побачив і не привітався. Але це в основному було через неуважність. Або тоді, коли я точно знав, що самі люди не бажають зі мною вітатися. А було таке… Тому вибачте, якщо ви були тим, з ким я не привітався.
Прошу всіх приспустити свою гординю, не задирати голову «выше крыши», а з щирою усмішкою на обличчі зустрічати однокласників, бодай на Святі дитинства і згадати приємні моменти з нашого спільного життя. І не приємні теж, як же без цього. І детальніше розказати і самому довідатись про життя нових-старих однокласників.
Але не обов’язково чекати до лютого. Можна розпочати прямо зараз, саме і для цього створена ця група. Тому не будьмо скупими на слова і ділимося враженнями.
Щодо самої організації, то я вважаю, що ще зарано це обговорювати. На все всій час.

Випускники 2008 року. 5 років по тому.

Cinico Italiano. group3267188
Потому что плевать я хотел, что там говорят люди и как часто и как уверенно они это повторяют: никто, никто и никогда не убедит меня в том, что жизнь — это главный приз, величайший дар. Потому что вот вам правда: жизнь — это катастрофа. Сама суть нашего существования, когда мы мечемся туда-сюда, пытаясь себя прокормить, обрести друзей и сделать что-то там еще по списку — есть катастрофа. Забудьте вы все эти глупости в духе «Нашего городка», которые только и слышишь отовсюду: про то, какое это чудо — новорожденный младенчик, про то, сколько радости сокрыто в одном-единственном цветке, про то, как неисповедимы пути, и т. д и т. п. Как по мне — и я упорно буду твердить это, пока не умру, пока не рухну в грязь своей неблагодарной нигилистичной рожей, пока не ослабею настолько, что не смогу и ни слова выговорить: уж лучше не рождаться вовсе, чем появиться на свет в этой сточной канаве. В этой выгребной яме больничных кроватей, гробов и разбитых сердец. Ни выйти на свободу, ни подать апелляцию, ни ''начать все заново'', как любила говаривать Ксандра, путь вперед только один — к старости и утратам, и только один выход — смерть.

Cinico Italiano

ЧВПУпо група 306 перукар (перукар-модельєр). Перукар — це особа, чиїм заняттям є стрижка волосся будь-якого типу, створення зачісок та бриття чи підстригання борід чоловіків. Місце роботи перукаря зазвичай називається перукарнею. В давнину перукарі також займалися хірургією та стоматологією. Але сьогодні, завдяки розвитку безпечного бриття та зниженню популярності бороди, більшість перукарів спеціалізуються лише на стрижці волосся та створенні зачісок.
Професія перукарів має багатолітню історію. Бритви були винайдені у Бронзовій добі(близько 3500 років до н.е.) в Єгипті В стародавній Єгипетській культурі перукарі були досить шановані особи. Священики та медики — це найдавніші зафіксовані приклади перукарів. Перукар був одним з найважливіших людей. Це було зумовлено тим, що в той час вважалося, що злі духи можуть ввійти в тіло людини лише через її волосся. Тому його стрижка — це спосіб вигнання їх з людини. Через релігійні та духовні переконання перукарі навіть виконували різні релігійні обряди(хрещення дітей, вінчання). Під час цих церемоній, перукарі не стригли волосся аж до танців. Потім вони стригли волосся та туго зв'язували назад, тому ніякі злі духи не могли ввійти в у людину, а добрі не могли вийти. Перед Македонським завоюванням з'явився звичай голитися. Бриття, частіше обличчя чи голови, не було завжди добровільним, до цього змушував закон в Англії та інших країнах.

ЧВПУпо група 306 перукар (перукар-модельєр)

Свято-Хрестовоздвиженський собор м. Житомира. Свято-Хрестовоздвиженський кафедральний собор міста Житомира - нещодавно відреставрований храм, унікальний за своєю історією та архітектурними, художніми особливостями. Собор знаходиться в самому серці Житомира - на Замковій горі. Храм має найвищу дзвіницю в місті, у підніжжя б'є джерело, до якого по воду приїздять з усіх усюд. У храмі є древні ікони та єдине настінне зображення священномученика Павла Гордовського. Це єдиний храм у місті, де співає чоловічий хор, що створює особливу атмосферу, подібну до тієї, яка панує в чоловічих монастирях. Два роки тому тут створено першу в Житомирі православну церковну громаду глухонімих. Для них служби ведуться мовою жестів. При храмі проходять реабілітацію люди з алкогольною залежністю. Прихожани храму спільно з благодійним фондом Юлії Толмачової Всесвіт за майбутнє постійно надають допомогу воїнам АТО. У храмі відправляється унікальна служба за мир в Україні. При храмі діє недільна школа для дітей і дорослих.
Храм освячувався в 1900 році. Служби тут служилися до 30-х років. Потім храм було закрито. Причину сформульовано так: у зв’язку з недостатньою кількістю прихожан і неможливістю утримувати церковний клір. Храм відкрили німці, які завоювали Житомир. Деякий час церква функціонувала. Потім храм знову закрили з атеїстичних міркувань. Тут було створено склад галантереї, склад взуттєвої фабрики, приміщення для інших господарських потреб. У середині XX століття у приміщенні храму було створено музей природи. І ось три роки тому рішенням Житомирської обласної ради будівлю храму повернули громаді і тут знову зазвучала молитва. Було створено Свято-Хрестовоздвиженський кафедральний собор.
Два роки тому відбулося освячення храму малим чином. Очікується приїзд Предстоятеля Української православної церкви Блаженнішого митрополита Онуфрія, який буде освячувати собор повним чином.

Свято-Хрестовоздвиженський собор м. Житомира

▩▩▩▩▩▩▩ ████ Українська важка сцена (beta Λersion) moovie © ® ™ ████ ▩▩▩▩▩▩▩. Група присв'ячена майбутньому документальному фільмові про важку музику України. ЇЇ перспективи, проблеми та розвиток.
Якщо детально розглянути український музичний простір, то лише - 30% там займає справді українська музика, на рок, чи важку музику припадає лише - 4%.Напрошується питання.Чому? Саме для вирішення цього питання групою молодих людей було прийнято рішення, зняти документальний фільм, який би пролив світло, на такий плачевний стан речей. З 2008 розпочалася розробка концепції фільму, ідеї, сценарію. 2009 рік став початком налагодження зв'язків з українськими рок гуртами, на даному етапі розпочалась зйомка.
Фільм в широкому розумінні присвячується українському металу, а саме його сучасному стану, проблемам, перспективам. Насамперад ми ставимо собі за мету популяризувати важку музику, яку творять українські гурти, донести її до суспільства, як продукт який має право на визнання. Другою ідеєю, і не менш важливою на нашу думку є викриття основних проблем українського неформального аудіопростору. Адже в нас є десятки команд, які за рівнем музики, не поступаються, а вдеяких аспектах і перевищують рівень зарубіжного металу, проте за певних причин не можуть реально конкурувати у світому просторі. Важливою проблемою є концерти та фестивалі, їх організація та рентабельність, тому організатори таких заходів обовязково поділяться думками.
Наш проект є повністю ідейним, ми не відображаєм нічиї інтереси, ми будем максимально обєктивно висвітлювати всі події і проблеми. Фільм не буде історією чи посібником користувача юного металіста, цей проект насамперед для людей у яких музика займає не останнє місце в житті.

▩▩▩▩▩▩▩ ████ Українська важка сцена (beta Λersion) moovie © ® ™ ████ ▩▩▩▩▩▩▩