Описание
Як все було і з чого починалось нажаль історія нам не говорить та і точної дати не дає. З багатьох джерел літератури можна отримати в принципі одну і ту ж інформацію, яка зазначає, що голубівництво почалось з моменту приручення людиною дикого сизоко голуба.
Місця проживання цієї птиці були настільки великі, що важко сказати, де саме вперше був приручений голуб. Дикий сизий голуб займав території Південного Уралу, узбережжя Середземного моря, Південної Азії, Алтаю, Північної Африки. До цих пір його можна зустріти в диких скелястих горах. Розводили домашніх голубів у Древньому Єгипті, були знайдені мозаїки із зображеннями голубів великих розмірів з червоними віями (характерна ознака древніх голубів Кампона) археологами при розкопках Помпей.
[Show as slideshow]
80
dove
1255071512_1375806
На початку голубів застосовували як їжу, приносили в жертву під час різного роду обрядів, але потім дізнавшись про їх здатність знаходити дорогу і швидко повертатися до гнізда, голубів стали використовувати для зв’язку. Їх використовували для отримання інформації на караванних шляхах Малої Азії і Стародавнього Єгипту. У Древній Греції голубів використовували для зв’язку під час військових дій і доставки інформації про перемоги в Олімпійських іграх. У ті часи, голуби з хорошим орієнтуванням на місцевості і з високою швидкістю польоту, досить сильно цінувались, на рівні породистого скакового коня.
На самому початку позаминулого століття, ділові люди Франції, Бельгії та Англії широко використовували поштових голубів. Це був надійний зв’язок під час франко-прусської війни 1870-1871 рр.. Тоді крилаті гінці доставили понад 150 тисяч голубограмм.
Поштові голуби залишили свій слід і в історії вітчизняного голубівництва. У 1854 році В. Циммерманом було видано одну з перших настанов про зміст і розведення голубів. Тоді був організований голубиний зв’язок між Москвою і Сімою Московської губернії. У середині 19 століття був створений перший голубиний розплідник при Московському університеті. За вказівкою Російського Генерального штабу в 1874 році створена мережа голубиних поштових станцій та організовано суспільство по розведенню поштових голубів.
У 1877 році А. І. Вестенріком у Варшаві була видана перша книга “Поштовий голуб” російською мовою, в якій були викладені основні питання організації поштового голубиного зв’язку, утримання та розведення птиці, а також Статут голубиного суспільства “Колумбія”. Саме в цей період у багатьох містах Росії і в тому числі Москві зростає інтерес до поштових голубів.
В орнітологічному суспільстві при Московському університеті читають лекції, а з 1878 року почали друкувати матеріали про поштових голубів в журналі “Природа і полювання”. У 1890 році створено перше товариство голубиного спорту в місті Києві. У 1893 році вийшов у світ журнал “Вісник голубиного спорту”, а в 1896 році видається збірка статей про голубів “Голубиний мисливець” В. М. Пальцева та видано посібник І. Бунгартца “Поштово-голубиний спорт”
У Росії суспільство сільськогосподарського птахівництва на початку двадцятого століття активно вело роботу і мало величезну мережу відділень у містах і губерніях. У 1910 році налічувалося 43 відділень. У відділеннях проводилася велика робота з голубівників, організовувалися конкурси і виставки, велася робота по вдосконаленню вітчизняних порід голубів. Всеросійський з’їзд товариства прийняв рішення щодо визнання голубівництва рівноправного галузі птахівництва, дозволялось користуватися захистом закону нарівні з іншими галузями птахівництва, мати всі права галузі, займатися популяризацією голубівництва і притягати до відповідальності за привласнення чужих голубів. Величезні втрати були понесені вітчизняним голубівництвом в роки першої імперіалістичної та громадянської війн. Відроджуватися голубівництво почалося з 1925 року. Тоді була створена підсекція поштового голубівництва при Центральній Раді Тсоавіахіму. Потім у Києві в 1928-1930 рр.. організуються
