СУП - Сучасні Українські Приколи

Описание

«Якби я знав», що вічність не для мене, Й «Останній раз» я сяду за кермо, «А пам’ятаєш» як текла по венах, Моя «Ще одна пісня про любов»? Як я писав свій «Лист до друга», і згадував наш разом «Випускний», «Нам казали», що життя – то злітна смуга, Та все таки «Нас кинули» на ній. А знаєш ти - всі «Люди - кораблі», Ще згадую як це казала «Мама», Й коли гортала «Старі фотографії» мої, Ось тут «Львів», а ось моя сама сама. Хотів би зараз «Притулитись», ти ж одна, І просто так сидіти і «Мовчати», Я врешті решт скажу - «Спи собі сама», Але так не хотілось це казати… «Давай з тобою» не тримати зла, «Я сховаю тебе» в моїм серці довічно, «Пусти мене» туди, що люди називають небеса, Ти ж знаєш… «Та ніщо не вічне».